Умови проведення тестового контролю в початкових класах

 

   Головною  ознакою  дидактичного  тесту  є  його  об'єктивність, гарантована  вимірюванням, функція  якого  полягає  в  тому, щоб надати  кількісну  інформацію. При  цьому  тести  навчальних досягнень  учнів  складаються  відповідно  до  вимог  програми, підручника, засвоєного  матеріалу  і  використовуються для організації  поточного  та  підсумкового  контролю.

   Засобом  перевірки  рівня  сформованості  рецептивних  і  продуктивних навичок  і  вмінь  УМ  слугують  тести  ІКК. Вони  поділяються  на  два  види:

1) тести  з  очікуваною  відповіддю  для  визначення  рівня сформованості  рецептивних  навичок  і  вмінь;

2) тести  з  вільно  конструйованою  відповіддю  для  встановлення рівня  сформованості  продуктивних  навичок  і  вмінь.

   Тестування  у  ПШ  має  проходити  в  такій  послідовності. Перед виконанням  тестових  завдань  учням  пропонується  пам'ятка-алгоритм роботи  з  ними. Кожний  учень  одержує  тест, аркуш  з  набором  тестових  завдань  і  бланк  для  відповідей, який  обов'язково  підписується. За  вказівкою вчителя  всі  учні  одночасно  починають  виконувати  завдання. Термін проведення  тестового  контролю  визначається  вчителем. Для  молодших школярів  цей  термін  з  урахуванням  їх  вікових  особливостей  не  має перевищувати  25-30 хвилин.

   Необхідною  умовою  ефективної  організації  тестового контролю  є  створення  відповідної  робочої  атмосфери, позитивного  ставлення  учнів до  самої  процедури  проведення  цієї  форми  контролю, яка  в  ПШ, враховуючи  особливості  даної  вікової  категорії  дітей, набуває першочергового  значення. Проведення  тестового  контролю  регламентовано певними  правилами  як  основи  для  написання  спеціальних  інструкцій  для вчителів, які  його  проводять. Призначення  інструкцій  полягає  в  наданні вчителям  детальної  інформації  щодо  організації  роботи  учнів  з  метою отримання  найбільш  повних  та  об'єктивних  результатів. Дотримання  при проведенні  тестового  контролю  таких  правил  є  обов'язковою  умовою його  ефективності:

1) Перед  проведенням  тестового  контролю  слід  перевірити наявність  в  учнів  олівців  і  гумок.

2) Під  час  тестування  забезпечити  спокійну  і  доброзичливу атмосферу.

3) Забезпечити  самостійність  виконання  завдань. Кожний  учень  має сидіти  за  окремим  столом.

4) Необхідно  повідомити  учням  мету  тестування, потім  роздати тестові  матеріали, пояснити, як  їх  підписувати.

5) Повідомити  про  час  проведення  тестування, нагадати  учням  про необхідність  завершення  роботи  за  5 хв.  до  закінчення  тестування.

6) Чітко  та  виразно  читати  й  пояснювати  інструкції  до  кожної групи  однотипних  тестових  завдань  відповідно  до  часу, запланованого  на  їх  виконання.

7) Після  закінчення  часу  тестування  зібрати  тестові  матеріали  та учнівські  бланки  для  відповідей  з  метою  перевірки  та  оцінювання.

   Можливість  отримання  об'єктивної  оцінки  успішності  оволодіння ІМ  є  однією  з  переваг  тестового  контролю. Для  цього  результати тестування  необхідно  виразити  в  балах, а  загальний  бал  зіставити  з конкретною  шкалою  оцінок.

   Уся  процедура  підбиття  підсумків  тестування  складається  з  3 етапів:

1) Кожне  правильно  виконане  завдання  оцінюється  певним  балом.  

   Наприклад, при  користуванні  100-бальною  шкалою  необхідно число  100  розділити  на  кількість  тестових  завдань  у  комплексі  та отримати  "вартість"  окремого  завдання. Слід  зазначити, що  тестові завдання, які  вважаютьс я вчителем  важливішими, можуть оцінюватися  більшим  числом  балів.

2) Після  виконання  комплексу  тестових  завдань  учням нараховуються  відповідні  бали  за  кожне  правильно  виконане завдання  і  виводиться  загальна  кількість  набраних  балів.

   Максимальне  число  складає  100.

3) Загальна  кількість  балів  кожного  учня  зіставляється  з  певною шкалою  оцінок. В  результаті  зіставлення  визначається  оцінка  за виконання  всього  комплексу  тестових  завдань.

   При  проведенні  поточного  тестового  контролю  тестові  завдання розробляються  самим  учителем, тобто  зміст  завдань, вид  шкали  оцінок залежить  від  його  вибору. Вчитель  має  враховувати  цілі, зміст навчання, умови  навчального  процесу, особливості  контингенту учнів.

   Підсумковий  тестовий  контроль  передбачає  використання комплексів  стандартизованих  тестових  завдань, тобто  таких, що пройшли  процедуру  перевірки  показників  їх  якості. У  паспорті  до кожного  комплексу  стандартизованих  тестових  завдань  подається  бланк з  правильним  варіантами  відповідей, "вартість"  усіх  завдань  і  шкала оцінок.

   Важливе  значення  як  при  підсумковому, так  і  поточному  тестуванні має  той  факт, що  всі  учні  об'єктивно  оцінюються  за  однаковими критеріями.

Джерело: https://studopedia.su/8_14771_umovi-provedennya-testovogo-kontrolyu-v-pochatkovih-klasah.html

На допомогу вчителю. Як створити тестові завдання?

1. Googl  форма.

2. Як  створити  тест на платформі "НА  УРОК"? 

 

3. Створення  тестів  на  платформі  Classtime.

4. Створення тестів  на  платформі  moodle.

Тестування та перевірка знань під час дистанційного і змішаного навчання

 

   Тестування – це метод вимірювання певних властивостей особи за допомогою тесту.

   Широке впровадження тестування зумовлене :

 -   високою технологічністю перевірки результатів тестування;

 -   незалежністю результатів тестування від суб’єктивної думки тих, хто перевіряє.

   Тест – це інструмент, що складається з:

 -    вивіреної сукупності тестових завдань,

 -    стандартизованої процедури проведення,

 -    заздалегідь  спроєктованої технології опрацювання та аналізу результатів, призначений для вимірювання якостей і властивостей особи, зміна яких  можлива в процесі систематичного навчання.

   Відмінна риса тесту – можливість вимірювання у кількісній і якісній формі, що дозволяє встановити динаміку якості навчання та  виконати його діагностичний аналіз.

                              Етапи  конструювання  педагогічних  тестів

1 етап. Визначення  мети  тестування

   За метою використання та місцем у навчальному процесі  розмежовують тести навчальні, діагностичні й контрольні.

2 етап. Добір змісту навчального матеріалу

3 етап. Проєктування матриці тесту.

   Технологічна матриця задає зміст навчального матеріалу, який  буде дібрано для перевірки, і важливість того чи іншого елемента змісту.

  Вона може містити рівні досягнень, які будуть перевірені, їх  співвідношення, відповідність стандарту та деякі інші компоненти.

4 етап. Формування структури банку тестових завдань.

5 етап. Конструювання тесту відповідно до рівнів пізнавальної діяльності.

6 етап. Проведення тестування.

7 етап. Оцінювання та аналіз результатів тестування

   Цей етап включає в себе такі процедури:

1. Формування зведеної таблиці показників якості тестових  матеріалів.

2. Побудова комплексних показників якості тестових матеріалів.

3. Нормування показників якості тестових матеріалів.

4. Визначення довірчих інтервалів комплексних оцінок.

5. Формування вербально–числової шкали якості тестових  матеріалів.

6. Формування підсумкового висновку у вигляді рекомендацій.

                    Правила конструювання тестових завдань

1. Кожне тестове завдання має оцінювати досягнення важливої та  істотної освітньої мети. Слід уникати перевірки тривіальних або  надмірно вузькоспеціальних знань.

2. Кожне тестове завдання має перевіряти відповідний рівень засвоєння  знань, у тому числі вищі когнітивні рівні.

3. Умова має містити чітко сформульоване завдання. Завдання має  фокусуватися на одній проблемі.

4. Варіанти відповідей мають бути гомогенними (однорідними).

5. Усі дистрактори мають бути вірогідними (правдоподібними).

6. Відомості, що містяться в одному тестовому завданні, не повинні  давати відповідь на інше тестове завдання.

7. Не рекомендується використовувати як правильну відповідь чи  дистрактор фрази "все з вищевказаного", "нічого з  вищевказаного".

8. Не рекомендується використовувати як правильну відповідь чи  дистрактор фрази "жоден варіант відповіді неправильний", "немає правильної відповіді", "усі відповіді правильні", "інколи", "ймовірно" тощо.

9. Умова має бути сформульована позитивно.

   Завдання повинно бути сформульовано не у формі запитання, а  у  вигляді твердження грамотно, коротко, чітко, зрозуміло, без повторів, малозрозумілих слів і символів, без використання негативних  тверджень.

    Зміст завдання має відповідати програмним вимогам та відображати зміст навчання.

Джерело: https://www.twirpx.com/file/2363802/